Урок: Жанрово-тематичне і стильове багатство лірики трубадурів

УРОК 34

ЖАНРОВО-ТЕМАТИЧНЕ І СТИЛЬОВЕ БАГАТСТВО ЛІРИКИ

ТРУБАДУРІВ.

ТВОРИ ДЖАУФРЕ РЮДЕЛЯ ТА БЕРТРАНА ДЕ БОРНА

ЯК ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО РИЦАРСТВА

Мета:


ознайомити учнів із жанрово-тематичним та стильовим багатством лірики трубадурів, розкрити тісний зв'язок цієї поезії з естетичними та світоглядними ідеалами епохи пізного Середньовіччя; розглянути на прикладі творів Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна особливості художнього втілення світосприйняття західноєвропейського рицарства. Здійснити аналітико-інтерпретаційне дослідження канцони Джаурфе Рюделя "Мені під час травневих днів..." та сирвенти Бертрана де Бор­на "Люблю травневий світлий час...", розкривши жанрово-тематичне та мовно-стильове новаторство французьких куртуазних поетів; збагатити літературознавчий інструментарій восьмикласників поняттями курту­азна лірика, канцона, сирвента; показати роль жінки в середньовічній поезії Європи: розвивати й вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів та їх смислорозуміння.

Обладнання:


Джузеппе Верді "Трубадур" (фрагмент), середньовічні пор­трети Бертрана де Борна (у латах на коні) та Джауфре Рюделя (в обіймах коханої Мелісанди).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Вступне слово вчителя

Продовжуємо опановувати вершинні здобутки середньовічної культури в царині літератури. У нашій заочній мандрівці просуваємося зі Сходу на Захід. І сьогодні розпочинаємо детальніше знайомство з перлинами захід­ноєвропейської середньовічної літератури. Науковці характеризують Серед­ньовіччя як "серединну" за своїм значенням історичну епоху, що ознаме­нувала собою прогресивний розвиток людства, що, "відштовхнувшись" від спадків античної культури, прийшло у лоно християнського новообернення у Західній Європі, а потім знайшло своїх прихильників в усьому світі. Се­редні віки - це своєрідний місток духовності, який пов'язує сиву давнину дитинного, міф поетичного розвитку людства з бурхливим періодом його "дорослішання", адже саме у цей час Західна Європа переживала період формування державності та утворення нації і народностей.




Християнство у ці часи наповнило собою усі сфери життя середньовічного європейця. Формування особистості людини тієї епохи здійснювалося з по - iv, що земне існування є перехідною ланкою до вічного буття у "світі небесному". "Земне життя" - лише випробування, лише підготовка до вічного.

І позиція виховувала у людині презирство до земних радощів і вимагала порядкування життя людини канонам християнства. Висхідний принцип. І сприйняття середньовічного жителя Західної Європи - "підкорення по вірі у Бога".

І а, незважаючи на світоглядний пріоритет християнського вчення, в самому лоні середньовічної церкви визрівали причини майбутнього протесту, що розірвав жорсткі рамки сліпої віри у Всевишнього.

Позиція середньовічної людини коливається між церквою і світським життям. Як ми зазначали раніше у вступній розмові про жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури, це пов'язано з теоцентричною моделлю тогочасного світосприйняття. Відтак і двонаправлений розвиток су­спільної освіти:

v церковна, яка ввібрала у себе створення системи релігійних шкіл (єпіскопальних, монастирських, придворних), у яких поряд з навчанням читан­им, письма, елементарного курсу латини вивчали "сім вільних мистецтв "Трівіум " (граматика, риторика й діалектика) й "квадривіум " (арифметика, Істрія, астрономія й музика);

v світська модель освіти пов'язана з "проривом" учень у світські кола, ч школа трансформується в університет (у XIII ст.) (Перші університети Європи -у Франції, Болонський та Паризький.)

Відбувається сплеск духовно-морального пошуку у Європі. Набуває актуальності питання про становище людини у світі, про її роль, про гідність особистості. Пробуджується активність середньовічної людини, яка прагне змінити себе через перетворення світу, укріплюється віра у власні сили, зменшується уповання на Господа. Церква все більше втрачає контроль над існуванням людей. Утверджуються і все ширше розповсюджуються норми вільного, розкутого життя.

Ми не випадково розпочали знайомство із середньовічною культурою зі Сходу. Саме там зародилися середньовічні гуманістичні ідеали, відмінні від антропоцентричного світогляду античності.

Згадаємо найважливіші здобутки Східного Середньовіччя, щоб краще усвідомити специфіку й оригінальність формування середньовічних ідеалів у Західній Європі та їх відтворення у художній літературі.

III. Актуалізація, розширення та поглиблення набутих знаї щодо розуміння ролі середньовічної літератури у культурі людства

1. Літературний диктант.

- До якої зони середньовічної культури відноситься персько-таджицька література?


(До близькосхідної.)

- Які два етапи виокремлюють науковці в розвитку Середньовіччя ?

(Раннє та Зріле Середньовіччя.)

- Які монотеїстичні релігії лягли в основу середньовічної китайської поезії?


(Конфуціанство, даосизм та буддизм.)

- Яка епоха в історії Китаю стала епохою розквіту китайської середньовічної літератури?


(Епоха правління династії Тая, Х-ХШст.).

- Які провідні теми поезії Лі Бо?


(Людина і природа, духовний розвиток


людини.)

- Провідний принцип персько-таджицької літератури.


(Гуманізм.)

- Що є центром зображення у поезії Омара Хайяма?


(Людина.)

- Що об'єднує поетичну спадщину Рудакі та Гафіза?


(Обидва поети оспівали почуття людини,


звеличили роль кохання у житті людини.)

- Які дві філософські лінії стали провідними у рубаї Омара Хайяма

(Філософія буття загалом та філософія


земного життя людини.)

- Яка тема є провідною в ліриці Ду Фу?


(Людина і суспільство, людиніі влада.)

Отже, чому, на вашу думку, віддає перевагу середньовічна східна літера­тура - божественному чи людському? Аргументуйте свої висновки.

IV. Оголошення теми уроку та мотивація навчальної діяльності

учнів

- Сьогодні ми говоритимемо про одну з найяскравіших сторінок у
культурі Західного Середньовіччя - про лірику трубадурів, середньовічних
провансальських поетів-рицарів, які оспівали рицарську доблесть і створи­ли культ поклоніння Прекрасній Дамі. Маємо зрозуміти, яким було жанрово тематичне і стильове багатство лірики трубадурів і чому саме поетичні твори Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна вважають вершинами цього пласту світової лірики. Спробуємо на основі аналітичного дослідження поезії трубадурів відкрити для себе особливості світосприйняття поета-рицаря та новаторство його художньої форми, втілене у поезії.

V. Дослідницька робота у просторі першої частини теми уроку ("Жанрово-тематичне і стильове багатство лірики трубадурів")

1. Дослідницька робота учнів у динамічних групах.

На основі матеріалу підручника та додатків 3 і 4 до уроку 27 ("Жанрово-тематичне багатство літератури Раннього Середньовіччя у Західній Європі" ІІІ-Х ст.) та "Провідні теми і жанри літератури Зрілого Середньовіччя у Західній Європі" (ХІ-ХІV ст.) учні, об'єднані у динамічні групи по 4-5 чоловік, проводять самостійне дослідження за визначеними завданнями впродовж 5-6 хвилин. Потім кожна динамічна група обирає свого "спікера", який
даєй обґрунтовану стислу відповідь чи характеристику відповідно до отриманого завдання.

Завдання:

І група. Представте загальну модель культурного розвитку Європи доби Середньовіччя (з використанням додатку 2 до уроку 27, наповнити прикладами).

ІІ група. Дайте стислу обґрунтовану відповідь на запитання "Що ста­ло причиною воєнізації середньовічного суспільства і падіння авторитету освіті?"

ІІІ група. Доведіть, що середньовічна світоглядна модель була теоцентричною. Поясніть причини розквіту релігійної літератури.

IV група. Розкажіть про роль Каролінзького відродження у Ранньому Середньовічі Західної Європи.

V група. Стисло схарактеризуйте основні напрями розвитку літератури
Зрілого Середньовіччя.

VI група. Визначте місце рицарської літератури у Середньовіччі.
На захист відповідей відводиться не більше 10 хвилин.

Висновки. Лірика трубадурів стала органічною частиною середньовічної західноєвропейської літератури. Для Раннього Середньовіччя визначну роль у культурному розвитку відіграло Каролінзьке відродження (VIII-ІХ ст.), що посилило інтерес до класичних творів античності та сприяло зростанню ролі освіти і творчості в житті суспільства, визначило певні цінності цієї доби (воїнська доблесть, вірність королю, дружба, усвідомлення людьми своєї національної єдності тощо). За доби Зрілого Середньовіччя у Франції відбувся ще один культурний прорив - Провансальський, завдяки якому в літературу ввійшли вишуканість (куртуазність), сформувався рицарський кодекс честі та кодекс лицарського слугування Прекрасній Дамі.

VI. З'ясування новаторського жанрово-тематичного і стильове го характеру лірики трубадурів на основі аналітико-інтерпретаційного дослідження поетичних творів Джауфре Рюделя Бертрана де Борна

— Щоб глибше усвідомити витоки і специфіку творчості трубадурів, пропонуємо ще раз повернутися до осмислення передумов виникненні світської літератури за доби Середньовіччя. Наочно цю проблему п ставляє схема-опора, запропонована вчителем з Кіровоградщини С. Чорною (див. матеріал "Естетичний ідеал поезії трубадурів" у тижневику "Зарубіжна література". — 2005. — № 6).

Передумови виникнення і розквіту "народної поезії" в епоху Зрілого Середньовіччя
Тотальна влада християнської церкви за доби Середньовіччя
Породжує:
1. Заборону на розвиток науки та освіти (неосвіченою особистістю легше маніпулювати)	2. Необхідність розвитку науки і системи освіти: — потрібні освічені кадри для церкви; — потрібні освічені прихожани, які зможуть і прочитати Біблію і зрозуміти проповідь Для цього: Створюються три типи шкіл, університети, вимушено долається становість у галузі освіти, '{ зростає освіченість народних мас. Це призвело до: зростання самосвідомості простого люду; - соціального протесту; - свободи думки (у радикальних формах -наприклад, "рух альбігойців"; помірковані вияви - наприклад, розквіт "народної поезії'" трубадурів, мінезінгерів, вагантів, що є духов- : ною опозицією християнству

Акцентуємо увагу учнів на появі "новаторів" та явних "віровідступників'' серед яких найяскравішими є філософи Шартрської школи у Франції, мис­литель П'єр Абеляр (1079-1142) та єретичний рух альбігойців (місто Альбі на півдні Франції).


Діяльність знаменитої Шартрської школи науковці вважають початком переосмислення християнського вчення.


З другого боку, підривні для християнської церкви ідеї сформулював французький філософ П'єр Абеляр, який розвінчав існуючий принцип пріоритету віри над розумом ("вірити, щоб розуміти"). Натомість Абеляр прголосив свою тезу - "розуміти, щоб вірити". Про те, наскільки до того часу зросла самосвідомість людини, свідчить "Історія моїх бід", що належить. перу П'єра Абеляра. Перед читачем виникає образ людини, цінність якої полягає не у її ставленні до церкви, а в тому, що вона існує сама по собі, являючи світу неповторне багатство розуму та палких людських почуттів. У чомусь автобіографія Абеляра є передвісницею "Листа до нащадків" Франческо Петрарки, першого великого гуманіста італійського Відродження. Ідеї альбгойців - послідовників єретичного руху в ряді європейських держав, які називають католицьку церкву "диявольською силою", сповнені жит­тєстверджувальної волелюбності, прагнення змінити моральні орієнтири, Альбігойці були винищені каральним хрестовим походом 1209 року.
Саме ці ідеї й слугували підґрунтям для морально-ціннісної реформи перших століть другого тисячоліття, що породило сплеск розвитку світської культури й особливо волелюбної ліричної поезії, яка знаменувала собою новий етап у культурній історії Середньовіччя, що пізніше відобразила появу на історичній арені гордої особистості й вільної думки.

(Використано думки С. Чорної зі статті "Естетичний ідеал поезії трубадурів" // Зарубіжна література. — 2005. — № 46. — С. 10-11.)


Серед найяскравіших надбань цього часу - поезія трубадурів.


(Звучить фрагмент із "Трубадура" Джузеппе Верді.)


Учні, прослухавши його, мають висловити своє враження про музичний образ трубадура Джузеппе Верді (витвір другої половини XIX століття).


— Сьогодні ми з'ясуємо, яким є образ трубадура у творах Джауфре Рюделя і Бертрана де Борна та у чому новаторство їхньої лірики.


Перед аналітичним дослідженням текстів пропонуємо з метою забезпечення цілісності сприйняття лірики трубадурів у контексті середньовічної літератури опрацювати представлену учителем узагальнену схему-опору "Лірика трубадурів: теми, жанри, стилі" (див. додаток 1).
(Жанри - див. словник до уроку 27, додаток 5.)

Й у цьому розмаїтті жанрів, стилів і тем особливе місце в ліриці трубадурів займають канцони Джауфре Рюделя та сирвенти Бертрана де Борна.

1. Аналітичне дослідження канцони Джауфре Рюделя "Мені під час травневих днів..."

• Що вам відомо про Джауфре Рюделя як людину реального світу? (Відповіді учнів за матеріалами підручника.)
• Зробіть висновок-порівняння, чим, на вашу думку, були схожі в своєї житті Джауфре Рюдель та Бертран де Борн і чим вони суттєво відрізнялися (Джауфре Рюдель більш мрійник, ніж воїн, а Бертран де Борн в першу чергу — воїн-феодал, проте і йому притаманна певна куртуазність та захоплення жінками.)
• Виразно прочитайте сирвенту Бертрана де Борна "Люблю травневий
• світлий час..." Згадайте жанрові особливості, врахуйте їх при читанні вірша.
• Визначте настрій вірша та особливості інтонації при читанні. Поясніть
• зв'язок між настроєм та інтонуванням. Підтвердьте прикладами з вірша.
• Що оспівується у сирвенті Бертрана де Борна?
• Чому, на вашу думку, вірш починається з опису саме травневих днів?
• Чим вони так любі ліричному героєві?
• Що ви можете сказати про ліричного героя Бертрана де Борна? Аргументуйте текстом сирвенти.
•  Що і чому вас вразило у світоглядних позиціях ліричного героя?
• Знайдіть у раніше вивчених творах (у 7 класі) подібні життєві принципи героїв. Порівняйте ліричного героя з баронами-норманами з роману
• Вальтера Скотта "Айвенго" та Тарасом Бульбою і його синами з повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба".
• Що, на вашу думку є несподіваного у поєднанні весняного пейзажу
• та картин війни у сирвенті Бертрана де Борна? Чи збігається ваша точка зору поглядами ліричного героя?
• Визначте за віршем Бертрана де Борна ідеал середньовічного рицаря-воїна. Аргументуйте прикладами з тексту.
• Самостійно заповніть таблицю "Образ ідеального воїна-рицаря Середньовіччя за сирвентою Бертрана де Борна "Люблю травневий світлий час..."

Ідеальний воїн-рицар

Любить гук сурми на війні У бою прагне знищити якомога більше ворогів Честь свою не поганьбив "йде вперед на ворогів" "що першим кинувшись у бій, летить безстраш­но на коні" Хоробрий, натхненний гнівом Живе війною "запалює загін весь свій відвагою п'янкою"

• Поміркуйте, чи можна вважати ліричного героя Бертрана де Борна ідеальним воїном-рицарем. Визначте роль особистісного начала у сирвенті.
• У сирвенті війна подається як "норма". Для кого і чому вона є нормою? Обґрунтуйте.
• Поясніть своє розуміння рядків вірша, Які є своєрідним закликом до війни: «…Барони! Жить війною нам краще, ніж на схилі днів закладом се­лищ та ланів".
• Які художні засоби використані у сирвенті та з якою метою? Порівняйте зображення у сирвенті з бойовими картинами у поемах Гомера і верґілія. Чим сирвента докорінно відрізняється від епічних полотен?

(У сирвенті максимально відчувається особиста причетність автора до зображ, війна і бій передаються через світ почуттів ліричного героя-воїна. В епічних поемах Гомера і Верґілія зображуються бойовища з точки зору відстороненого спостерігача-епіка, який має безпристрасно відтворити події. Проте ми бачимо і у де Борна, й у Гомера і Верґілія, що учасники війни — це своєрідний механізм для вбивства, охоплені жорстокістю і гнівом. Порівняйте - "гнів Ахілла" - "Хоробрих надихає гнів ".)


— Чим ліричний герой Бертрана де Борна близький до ліричного героя Рюделя? Аргументуйте.

VII. Узагальнення й висновки

- Користуючись опорною схемою "Лірика трубадурів: теми, жанри,
І й Іі" (додаток 1), визначте місце і роль поетичного спадку Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна.

- Зробіть висновок, у чому полягає контраст між ліричними героями трубадурів Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна.

- Спробуйте пояснити відмінність між канцоною і сирвентою.

- На прикладі творів Джауфре Рюделя та Бертрана де Борна зробіть висновок про особливості лірики трубадурів та новаторський внесок трубадурів у розвиток світової поезії.


- Що вам відомо про мінезингерів? (Мінезингерами називали німецьких
поетів-рицарів. Одним із найвідоміших німецьких менестрелів вважають
Вальтера фон дер Фогельвейде (помер близько 1230 року). Про його життя майже немає відомостей. Через політичні переконання він усе життя
поневірявся, подорожував по усій Європі й таким чинам став дуже популярним. Його найвідоміший вірш - "Я сидів на камені... " Мінезингери мали таке ж значення для німецької національної літератури, як провансальські трубадури для французької поезії. У пісеннику Вейнгартера представлено 25 імен німецьких мінезингерів з кращими їхніми творами, близькими за те­матикою та віршованими формами до поезії провансальських трубадурів. Одним із найвідоміших був Бернарт де Вентадорн (XII ст.).

ДОДАТОК 2

Матеріал для вчителя Нове бачення кохання у середньовічній Західній Європі


Куртуазна рицарська лірика на початку свого виникнення була призначена для розважання найзаможніших людей, вірші відображали норми поведінки та суспільного укладу. Шлюби, що зазвичай укладалися з розрахунку, щоб поріднити знатні сімейства, давали чоловікові та дружині небагато можливостей виявити істинне кохання та пристрасть одне до одного. Крім того, шевальє часто йшли на війну, залишаючи жінок на самоті, печалі й гострій потребі у коханні, ласці, увазі.


Вшанування ідеалів мужності й хоробрості при сповідуванні істинно християнськ цінностей призвело до того, що дуже швидко кодекс рицарства поширився серед вищ: станів, на фоні чого погляд на природу кохання ставав усе ідеалізованішим.


Однак при цьому йшлося зовсім не про рівність чоловіка і жінки, оскільки саме ри­цар мав догоджати дамі, виконуючи усі її забаганки.


Під впливом теми кохання в арабській літературі (яка потрапила до Західної Європи через Палестину та ісламські території Іспанії завдяки хрестоносцям), лейтмотивом нового віршованого жанру стала відданість. Типовий сюжет: рицар, що втратив голову від кохання до дами, яка або є заміжньою, або є нареченою, клянеться до кінця своїх днів вірно служити їй, знаходячись, як правило, далеко від неї ("кохання віддалік" Джауфре Рюделя). їхньому коханню ніколи не судилося стати щасливим (за винятковими випад­ками), і якщо навіть між закоханими й проляже ланцюжок зв'язку, то його обов'язково тримають у таємниці.


Рицарське самовіддане кохання знайшло відображення і в поемі Дайте Аліг'єрі "Бо­жественна комедія", яка стала містком між Середньовіччям та добою Відродження. Таке кохання здатне здолати навіть смерть. У Дайте кохання постає як божественне почуття, послане нам Господом.


Такі самі погляди на кохання висловив Андреас Капелланус, що писав при дворі графині Марії Шампанської (доньки Елеонори Аквітанської, "королеви трубадурів").





Його книга "Мистецтво кохання" була радше пародією на твір давньоримського поета Овідія, ніж серйозним твором, і могла слугувати своєрідним порадником для при­страсних ловеласів. Більшість рекомендацій міститься у діалогах, які ведуть між собою чоловіки й жінки - представники різних прошарків суспільства. Кульмінацією книги Капеллануса, написаної латиною і схарактеризованої як "фундаментальна праця, що відобразила думку великої епохи", є своєрідний іронічний перелік правил рицарського кохання. Сюжет побудований на любовних стражданнях і пригодах рицаря британського': походження.



Так звані "Суди у сердечних справах" у Барселоні (Іспанія) використовували твори француза Капеллануса як основу для вирішення суперечок. Згідно із законами цього міс­та, кавалер не міг залицятися до дами без дозволу її чоловіка.





Середньовічне уявлення про рицарське кохання, оспіване трубадурами, ще тривалий час створювало особливий колорит західноєвропейської літератури.